Proceedings of the International scientific and practical conference ―Advances in Science and Humanity‖ (March 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. - 176 p.

78 встановленого рівня підтримки дитини. Таким чином, нові правила запроваджують адресну допомогу, чіткі норми та зобов’язують засновників створювати належні умови для навчання кожної дитини, що має порушення розвитку [11]. Попри позитивні зрушення у розвитку інклюзивної освіти залишається низка суттєвих проблем. Насамперед не всі заклади дошкільної освіти забезпечені ефективними методиками навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Крім того, спостерігається нестача кваліфікованих фахівців, зокрема спеціальних педагогів та асистентів вихователів, які могли б забезпечити належний супровід таких дітей. Водночас частина ЗДО і досі має недостатньо адаптоване фізичне (предметне) середовище, що ускладнює доступність освітніх послуг для дітей з обмеженими можливостями. Отже, на зміну спеціалізованому навчанню прийшли нові форми отримання освіти, завдяки яким діти дошкільного віку з порушеннями психофізичного розвитку отримують можливість перейти зі спеціальних закладів освіти у масові ЗДО за місцем проживання. Сучасні підходи щодо навчання дітей з особливим освітніми потребами передбачають в першу чергу запровадження інтегрованого та інклюзивного навчання. Інтеграція відображає спробу залучити таких дітей до закладів загальної освіти, а інклюзія передбачає пристосування таких закладів та їхньої загальної освітньої філософії й політики до потреб усіх дітей – як з нормативним розвитком, так і тих, котрі мають психофізичні порушення. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент дітей та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби дітей усіх груп та категорій. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Дефектологічний словник. Навчальний посібник / за ред. В. І. Бондаря,