Proceedings of the International scientific and practical conference ― Education and Scientific Progress‖ (February 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 206 p.

169 навчання і розвиток навчальної самостійності. Компетентнісний підхід передбачає, що результатом навчання стають не лише відтворені відомості, а здатність аналізувати, оцінювати, аргументувати та приймати рішення на основі даних і доказів [1; 2; 3]. Критичне мислення потребує інструментів, які одночасно забезпечують структурування змісту, перевірку суджень і створення умов для рефлексії. Візуальні логіко-смислові моделі виконують цю функцію, оскільки дають змогу порівнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та контролювати послідовність міркування. Для Нової української школи актуальними стають методики, що поєднують практичну спрямованість із формуванням ключових компетентностей та умінням застосовувати знання в реальних ситуаціях [1; 2; 5]. СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ УФОРМУВАННІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Візуалізація підсилює осмислене засвоєння через зменшення когнітивного навантаження: учень працює зі смисловими блоками, а не з розрізненими фрагментами тексту. Це важливо для переходу від запам’ятовування до розуміння, адже критичне мислення передбачає оцінювання джерел, перевірку тверджень і формування висновків на основі аргументів [4; 6]. Дидактично візуалізація виконує взаємопов’язані функції. Перша функція — структурування: виокремлення головного, встановлення ієрархії понять, уточнення взаємозв’язків. Друга функція — операціоналізація мислення: наочне подання кроків аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Третя функція — підтримка рефлексії: фіксація результату розуміння, проблемних місць і подальших навчальних потреб, що відповідає вимозі до учня бути суб’єктом навчання, а не пасивним виконавцем [1; 2].