Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

203 Згідно з рекомендаціями ESGE та Tokyo Guidelines, декомпресія жовчних шляхів є ключовим лікувальним етапом при збереженні клінічних ознак механічної жовтяниці незалежно від остаточної нозологічної верифікації [2, с. 285], [6, с. 76]. Метою роботи є клінічний аналіз випадку відтермінованої декомпресії жовчних шляхів та формулювання алгоритму дій з урахуванням ролі первинної та спеціалізованої ланок медичної допомоги. Опис клінічного випадку Пацієнтка, 64 роки, протягом понад трьох місяців мала прогресуючу жовтяницю, ахолічний кал, темну сечу, свербіж та зниження маси тіла. Лабораторно визначався виражений холестаз із підвищенням прямого білірубіну, АЛП та ГГТ. Після виявлення ознак механічної жовтяниці пацієнтку направлено до спеціалізованої допомоги. Під час інструментального обстеження виявлено дилатацію жовчних проток. У грудні 2025 року за результатами повторної візуалізації неопластичний процес підшлункової залози було виключено. Незважаючи на це, клінічні та лабораторні ознаки обструкції зберігалися. Було виконано спробу ендоскопічної декомпресії (ЕРХПГ зі стентуванням). Втручання виявилося технічно неефективним; встановлений стент було видалено. Надалі пацієнтку вели консервативно за наявності персистуючої механічної жовтяниці. Жовтяниця прогресувала, стан погіршувався. За даними МР- холангіопанкреатографії встановлено об’ємне ураження жовчних шляхів із біліарною гіпертензією. Черезшкірне дренування виконано із запізненням. У післяпроцедурному періоді виникло ускладнення у вигляді жовчного перитоніту з розвитком холангіогенного сепсису. Під час екстреного хірургічного втручання виявлено пухлинне ураження жовчних проток та гнійний процес у печінці. Незважаючи