Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

210 затвердила навчальний план на новий навчальний рік та визначила, що для надолуження пропущеного минулорічного матеріалу знадобиться від трьох до чотирьох місяців. У понеділок 15 вересня мало розпочалося регулярне навчання, але з приводу продовження ремонтних робіт у гімназійному будинку його перенесли до середини вересня. 7 листопада 1919 р. на три дні знову довелося призупинити навчання, на цей раз через нестачу дров для опалення пічок. Через два тижні на шкільній брамі знову появилося оголошення про призупинення навчання до 4 грудня через неможливість обігріти приміщення. Проблеми з опаленням продовжувалися і надалі. КШР навіть на два дні раніше оголосила Різдвяні канікули, які розпочалися з обіду 18 грудня 1919 р. і тривали до 11 січня 1920 р. включно. Це був знайомий нам карантин, час якого учні мали використати для повторення вивченого навчального матеріалу. Класні керівники розробили для учнів відповідні домашні завдання для повторення вивченого матеріалу, який для учнів міг скласти певні труднощі, зокрема з граматики та математики. Завдання з історії та літератури ґрунтувалися на самоаналізі теж з уже пройденого матеріалу. Завдання з малювання задавали в тій кількості, на скільки була в цьому потреба, і темою були малюнки з натури. КШР нагадувала, що розмір тих завдань не повинен позбавляти молодь святкового Різдвяного відпочинку. [2, арк. 15, 20, 21, 24; 3, арк. 54] У 1920 р. розпочалася державна реорганізація системи освіти. Всі середні школи стали називати гімназіями і давали одинакові можливості вступу на навчання до університету, політехніки та інших спеціальних академій. Гімназії нового типу продовжували залишатися восьмирічними, але умовно поділялися на трилітню нижчу гімназію, так звану «підбудову» з однаковою для всіх програмою і п’ятикласні «вищі студії», поділені на 4 типи за напрямками в залежності від уподобань та здібностей учнів, чи вибору їхніх батьків. Попе- редньо Львівську ІІ гімназію було віднесено до неогуманістичного типу. [4]