Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

49 стимулів посилює міждержавну конкуренцію за мобільні знімальні проєкти, сервісні витрати, зайнятість та інфраструктурні інвестиції. Структура фінансування європейських ігрових фільмів підкреслює вагомість таких механізмів: у вибірці європейських театральних фільмів (реліз 2022 р.) пряме публічне фінансування становило 27% сукупного обсягу фінансування, а виробничі стимули – 20% [2, с. 12]. Сукупно ці два компоненти формують майже половину фінансової структури проєктів, що робить питання їх ефективності ключовим для політики розвитку кіноіндустрії. Попри інтенсивне поширення ребейтів, емпірична оцінка їхнього саме причинного впливу залишається методологічно складною. Під «економічним ефектом» стимулу доцільно розуміти приріст економічної активності відносно контрфактичної ситуації (за відсутності стимулу), а не просто обсяг витрат, задекларованих для отримання відшкодування [3, с. 22]. Крім того, на практиці можливі ефекти витіснення – перерозподіл дефіцитних ресурсів (команд, потужностей) на користь inbound-виробництв, що може зменшувати доступність ресурсів для національного виробництва [3, с. 49]. Мета та постановка дослідницьких питань Мета дослідження – оцінити причинний вплив запровадження/посилення податкових ребейтів (кеш-рібейтів) на обсяги кіновиробництва в країнах ЄС та виявити умови, за яких ефект є найбільш вираженим. Ключові дослідницькі питання: (1) чи зростають показники виробничої активності (кількість проєктів і/або локальні витрати) після запуску стимулу; (2) чи відрізняється ефект для національного виробництва і для inbound-проєктів; (3) які параметри стимулу (ставка, ліміти, вимоги до кваліфікованих витрат, швидкість виплат) асоціюються з вищою віддачею; (4) чи проявляється «ефект перетікання» виробництва між країнами у відповідь на зміни стимулів. Інституційні рамки та обґрунтування вибору показників Політика ребейтів у країнах ЄС реалізується в межах правил державної допомоги, що поєднують культурні цілі з промисловими завданнями розвитку сектору [1, с. 3]. Важливою особливістю є «територіалізація» витрат: окремі