Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

63 сухим насінням гарбузів, пшениці та іншими рослинами, показали, що вони переносять температуру рідкого кисню і навіть гелію ( - 263° С). У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються кореневища, бульби, цибулини – підземні. Коріння деяких рослин (кульбаби, цикорію) перед зимівлею скророчується, втягуючи під землю на 1 – 3 см кореневу шийку з бруньками відновлення. Інакше можуть боротися з холодом соковиті рослини, які не можуть сховатися від морозу, наприклад озимі культури. Готуючись до зими, вони проходять так зване загартування. Насамперед у них відбувається складна фізіологічна перебудова клітини, нагромаджується багато цукру. Соки клітин густішають і не замерзають при досить низьких температурах. Рослина припиняє ріст, ніби впадаючи у глибокий сон. Озимі культури добре загартовуються, якщо восени вдень стоять погожі сонячні дні, а вночі – невеликий морозець. Загартовані рослини нормально переносять найлютіші морози. У наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин. Це – численні трав’янисті і напівкущові рослини: брусниця, грушанка, копитняк, верес та інші, які зеленіють під снігом. В одних з них листя живе протягом року, в інших змінюється через кілька місяців, як у суниці, але всі вони зеленіють як влітку, так і взимку. Рослини не можуть переміститися в теплі краї, тому вони використовують біохімічні та структурні методи захисту.  Стан спокою (Дормантність): Це своєрідний «зимовий сон». Дерева та кущі припиняють ріст, уповільнюють обмін речовин і використовують накопичені за літо запаси крохмалю та цукрів.  Листопад: Листя — це головне джерело випаровування води. Оскільки взимку коріння не може всмоктувати замерзлу воду («фізіологічна посуха»), дерева скидають листя, щоб не загинути від зневоднення.