Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

64  Природний «антифриз»: Рослини виводять зайву воду з клітин у міжклітинний простір і накопичують у клітинному соку цукри. Це знижує температуру замерзання рідини, не даючи кристалам льоду розірвати клітини.  Збереження під землею: Багаторічні трави (наприклад, тюльпани або півонії) повністю відмирають над землею, зберігаючи життя у підземних органах — кореневищах, цибулинах або бульбах, де вони захищені шаром ґрунту та снігу. Тварини мають більше варіантів: вони можуть змінити місце проживання, впасти в сплячку або пристосувати свій організм до активного життя в холоді. Основні методи: 1. Міграція: Птахи (лелеки, ластівки) та деякі ссавці (кити, північні олені) долають тисячі кілометрів у пошуках їжі та тепла. 2. Сплячка та заціпеніння: o Справжня сплячка: Температура тіла падає майже до рівня навколишнього середовища, серцебиття сповільнюється (наприклад, у їжаків, ховрахів). o Зимовий сон: Тварина може прокинутися під час відлиги (ведмеді, борсуки, єноти). 3. Зміна зовнішнього вигляду (Линяння): o Густина: Виростає густий підшерсток (вовки, лисиці). o Колір: Зайці-біляки та горностаї змінюють колір хутра на білий, щоб стати непомітними на снігу. 4. Запасання їжі: Білки ховають горіхи, бобри готують запаси гілок під водою, а сойки збирають жолуді. Властивість теплокровності, притаманна вищим хребетним (ссавцям і птахам), зробила їх певною мірою незалежними від температурних умов навколишнього середовища, дала можливість залишитися на зиму в тих місцях, де вони жили літом, і переживати зимовий період у діяльному стані. Цьому сприяють адаптації, спрямовані на зменшення неминучих зимою теплових втрат, з одного боку, і на відновлення енергетичного балансу, з другого,