Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

121 Окремою проблемою є формальний підхід до розроблення та використання землеупорядної документації. У багатьох територіальних громадах землеустрій розглядається переважно як технічний або регуляторний інструмент, що використовується для вирішення поточних завдань, а не як елемент стратегічного управління. Такий підхід обмежує можливості використання землеустрою для прогнозування розвитку територій та прийняття довгострокових управлінських рішень [13]. Недостатній рівень інформаційно-аналітичного забезпечення також стримує процес інтеграції землеустрою в систему стратегічного управління. Обмежений доступ до актуальних кадастрових і просторових даних, недостатнє використання геоінформаційних систем та аналітичних інструментів знижують обґрунтованість управлінських рішень і ускладнюють моніторинг реалізації стратегічних цілей розвитку територіальних громад. Крім того, проблеми інтеграції землеустрою пов’язані з недостатнім урахуванням екологічних аспектів у стратегічному управлінні землекористуванням. Орієнтація на короткострокові економічні вигоди часто переважає над довгостроковими екологічними пріоритетами, що створює ризики деградації земель і порушення принципів сталого розвитку. За таких умов інтеграція землеустрою в систему стратегічного управління територіальних громад потребує переосмислення ролі земельних ресурсів і посилення управлінського та стратегічного підходу до їх використання [11]. Систематизація основних проблем інтеграції землеустрою в систему стратегічного управління територіальних громад дозволяє виокремити їх за змістовими групами та визначити управлінські наслідки для розвитку територій (табл. 1).