Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

123 Важливим напрямом інтеграції є інституційне забезпечення взаємодії між суб’єктами публічного управління у сфері землекористування та просторового розвитку. Йдеться про чіткий розподіл повноважень, координацію діяльності структурних підрозділів органів місцевого самоврядування та налагодження міжсекторальної взаємодії. Посилення управлінської ролі землеустрою можливе за умови включення земельних питань до процесу стратегічного планування на всіх етапах - від формування бачення розвитку громади до моніторингу реалізації стратегічних рішень [12]. Суттєвого значення набуває використання сучасних інформаційно- аналітичних інструментів у процесі стратегічного управління розвитком територіальних громад. Інтеграція землеустрою з геоінформаційними системами забезпечує доступ до актуальних просторових даних, підвищує обґрунтованість управлінських рішень та сприяє прозорості процесів управління земельними ресурсами. Застосування геоінформаційного підходу дозволяє поєднати стратегічне планування з реальним просторовим потенціалом територій та потребами соціально-економічного розвитку. Окремим напрямом інтеграції землеустрою в систему стратегічного управління є орієнтація на принципи сталого розвитку та екологічної збалансованості. Землеустрій має враховувати довгострокові екологічні обмеження, ризики деградації земель і необхідність збереження природного потенціалу територіальних громад. Включення екологічних критеріїв до стратегічного управління землекористуванням сприяє формуванню збалансованих управлінських рішень та підвищує стійкість територіального розвитку [14]. Узагальнення основних напрямів інтеграції землеустрою в систему стратегічного управління розвитком територіальних громад доцільно здійснити у вигляді аналітичної таблиці (табл. 2).