Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

146 перетворюють знання з підручника на живий досвід, співпереживають, духовно зростають. Кожен виховний захід проведений до Дня Соборності, Дня Героїв Небесної сотні, Дня Захисника та Захисниць формує в учнів почуття відповідальності за долю Батьківщини, почуття єдності, взаємоповаги [5]. Обговорення важливих проблем, виконання творчих завдань дають змогу дітям зрозуміти, що патріотизм - це не лише слова, а конкретні дії та вчинки. Уроки патріотизму, що відбуваються не за партою, а в соціально-значущих проєктах, зустрічах, благодійних акціях, мистецьких заходах відкривають перед учнями широкі можливості для пізнання своєї країни через діяльність, спілкування, творчість. Так, з 2014 року в закладі освіти проводяться зустрічі з воїнами АТО, ЗСУ, волонтерами, медиками, здійснюється робота щодо плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, влаштовуються творчі акції, діти пишуть листи бійцям, збирають продовольчі пакунки, проявляючи не лише патріотизм [4], а й людяність, співчуття, бажання творити добро. Діти на власні очі бачать приклади мужності, відчувають повагу до захисників, розуміють ціну свободи та усвідомлюють, що любов до Батьківщини - це і дія, і служіння, і допомога. А з педагогічної точки зору, організаційний супровід таких заходів є ознакою нової педагогіки - педагогіка серця, яка поєднує виховання з реальним життям. Особливу роль у розвитку національної самосвідомості відіграють шкільні гуртки, музеї, театральні студії, екскурсії, волонтерські акції [2]. Саме через діяльність таких об’єднань учні долучаються до історії свого краю, досліджують традиції, беруть участь у доброчинних і культурно- просвітницьких заходах, що сприяє вихованню активної громадянської позиції, любові до Батьківщини, відповідальності за її майбутнє [1, 5]. В умовах повномасштабної війни, інформаційних впливів, глобалізації надзвичайно важливо, щоби позашкільна діяльність залишалася живим середовищем духовного зростання молоді [5]. Педагог, який відіграє особливу роль у цьому процесі, є не лише організатором навчальної діяльності, а й