Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

169 інформацію для виявлення причин, основних тенденцій розвитку суб'єктів освіти. Здійснення всебічної об'єктивної оцінки наслідків реалізації освітньої стратегії потребує впровадження «діагностичного, аналітичного, коригуючого контролю», тобто моніторингу . Оскільки метою освітніх реформ, змін є підвищення якості освіти, то моніторинг якості освіти стає актуальним завданням на всіх рівнях управління освітою. У педагогіці «моніторинг - це форма організації, збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку педагогічних систем». Сутність процесу моніторингу «полягає у синхронності процесів спостереження, замірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об'єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення». Моніторинг - це є інноваційний засіб (інструментарій) якісного управління закладом. Педагогічний моніторинг, використовуючи дані медичних, психологічних, соціологічних досліджень, визначає, наскільки раціональними є педагогічні засоби дії, наскільки дидактичні засоби є адекватними проголошеним цілям і завданням, виявленим індивідуально - типологічним особливостям дітей, специфіці середовища їх життєдіяльності. Моніторинг розрізняють: - за процесом - це циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану об'єкта із запланованим (еталоном) та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування; - за сутністю - це інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об'єкта), яка постійно поповнюється і вказує на неперервність відстеження; - за технологічністю - це технологія вимірювання існуючого стану об'єкта.