Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and cultural innovations‖ (October 7-9, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. - 138 p.

123 Ключові слова: інклюзивна література, компетентності, цінності, спілкування, повага, ізоляція. О. Деркачова та С. Ушневич інклюзивну літературу визначають як художні видання, що «спрямовані на сприйняття особистої різноманітності», розповідають про осіб з інвалідністю і «фокусують інтерес читача на загальнолюдських якостях та можливостях літературних героїв з інвалідністю; …покликані зробити спілкування з такими людьми обопільно цікавим та комфортним» [3, с. 6]. У колі спілкування сучасних дітей та підлітків особливо актуальною є проблема поваги до поведінки, вчинків, цінностей, думок, позицій, почуттів та зовнішності інших. Несприйняття цих постулатів призводить до загострення конфліктних ситуацій, які проявляються у зростанні булінгу, агресивності, неприйнятті інклюзії. К. Борхардт однією із цінностей, які лежать в основі ЄС називає заборону дискримінації за інвалідністю [15]. Т. Шарова та О. Бодик зазначають, що положення Конвенції про права осіб з інвалідністю (Convention on the Rights of Persons with Disabilities) мають на меті заохотити, захистити і забезпечити рівне здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод, а також заоохотити повагу притаманного їм достоїнства. Найголовнішим принципом Конвенції є, звичайно, принцип повного й ефективного залучення та включення осіб з інвалідністю до суспільства [14, с. 142]. Проте соціалізуватися мають не тільки діти з вадами, але й саме суспільство до гідного сприйняття їх рівноправними членами. І. Свенссон та А. Фріцсон досліджуючи Конвенцію про права людей з інвалідністю, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН, фіксують зміни ставлення до такої категорії [16]. В. Деленко основою формування толерантної поведінки зазначає дитячу літературу. Адже саме зміст художніх текстів, моделі поведінки героїв, авторське висвітлення питань морально-етичного спрямування увиразнюють дитячі уявлення про толерантність, враховують індивідуальні особливості