Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context‖ (October 14-16, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2025. - 72 p.

55 Проведений аналіз особливостей організації науково-дослідницької роботи учнів під час вивчення природничих дисциплін дозволяє зробити висновок про важливість системного підходу до формування дослідницьких компетентностей школярів. Ефективність організації науково-дослідницької роботи залежить від комплексного поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів, належного методичного забезпечення освітнього процесу та створення сприятливих умов для реалізації дослідницької діяльності [1; 2]. Особливого значення набуває адаптація традиційних форм організації дослідницької роботи до умов дистанційного навчання з використанням цифрових технологій та онлайн-ресурсів [4]. Формування дослідницько-пошукової компетентності учнів має здійснюватися поетапно з урахуванням вікових особливостей та індивідуальних можливостей школярів [3]. Інтеграція дослідницького підходу в процес викладання природничих дисциплін сприяє не лише засвоєнню предметних знань, але й розвитку критичного мислення, творчих здібностей та формуванню наукового світогляду учнів. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою конкретних методичних рекомендацій щодо організації науково-дослідницької роботи учнів у контексті цифровізації освіти та впровадження компетентнісного підходу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 1. Височан Л. М. Теоретичні і методичні засади природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. 2021. URL: https://elar.khmnu.edu.ua/items/485c6dfe-2ebf-49d8-857f-049346ea0dbd (дата звернення: 02.10.2025). 2. Гриньова М. В. До питання про інтегрально-функціональну модель формування предметних компетентностей майбутніх учителів природничих дисциплін. 2020. URL: http://nature.pnpu.edu.ua/wp- content/uploads/2020/06/%D0%97%D0%91%D0%86%D0%A0%D0%9D%D0 %98%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%B8%D