Proceedings of the International scientific and practical conference “Multidisciplinary approaches in science, technology and culture” (October 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Berlin, Germany, 2025. - 121 p.

56 та церкви дає змогу глибше розкрити потенціал народного календаря і використовувати його для збереження культурної спадщини. Саме язичництво становило основу давніх слов’янських вірувань та тісно перепліталося з природою і вшануванням предків. Після прийняття християнства, його окремі елементи перейшли до християнських свят, обрядів, вірувань і зберігають свою актуальність сьогодні. Доцільно підкреслити, що народний календар є важливим джерелом національної пам’яті, що передає історичні та сакральні традиції й слугує ключовим матеріалом для вивчення культури та ідентичності народу. Колись святкові дати та сезонні прикмети легко запам’ятовували, нині ця традиція поступово втрачається. Прикмети й передбачення виникли з багатовікових спостережень за природою, її впливом на погоду й врожай, допомагаючи планувати сільськогосподарську діяльність. За допомогою наративних джерел можна стверджувати, що основу календаря формують землеробські ритми та релігійні традиції, які органічно інтегрують дохристиянські вірування з християнською основою. Очевидно, що існує глибокий взаємозв’язок між орієнтацією на сільськогосподарські цикли та плануванням трудової діяльності, яке базувалося на спостереженні за природними явищами. Народна мудрість значно сприяла поліпшенню прогнозування погодних умов та оптимізації господарської роботи. Народна обрядовість Лемківщини, у загальноукраїнському контексті, вирізняється специфічними рисами та локальними варіаціями, які формують її унікальність. У проведеному дослідженні було висвітлено характерні особливості, любов лемків до природи є однією з найсильніших рис їхньої ідентичності. Природнє середовище для лемків служило духовним простором, у якому формувався їхній світогляд, культура й традиції. Їхня любов до природи гармонійно поєднувалася з здатністю тонко розуміти його та адаптуватися до навколишніх умов. Дощ у народній традиції виступав важливим символом життя і достатку, об'єктом шанування і магічних практик. Його часто уособлювали і закликали