Proceedings of the International scientific and practical conference “Multidisciplinary approaches in science, technology and culture” (October 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Berlin, Germany, 2025. - 121 p.

74 інформація відсутня; експерти можуть оцінити вік, попередню стоматологічну історію й навіть професію невідомих осіб. Судово-медична стоматологія використовує різні джерела даних (рентгенограми, світлини до та після смерті, ДНК‑аналіз) і враховує унікальні особливості зубів: форму, наявність пломб, патологічні зміни, а також характерні ураження слизової оболонки порожнини рота. Дослідницька робота, аналізує судово‑медичну цінність змін у тканинах порожнини рота, що виникають під впливом різних форм тютюнокористування. Мета дослідження. Метою дослідження було продемонструвати, що клінічні зміни в порожнині рота можуть слугувати ідентифікаційними маркерами виду та тривалості тютюнокористування. Аналіз стосувався трьох типів споживання тютюну: • Курці сигарет • Користувачі систем нагрівання тютюну (Heat‑not‑Burn, HNB) • Споживачі бездимного жувального тютюну (snus) Матеріали та методи В обстеження включалися дорослі добровольці трьох груп. Для оцінки стану порожнини рота використовували стандартизовані стоматологічні індекси: – DI‑S (Debris Index) та CI‑S (Calculus Index) за Green–Vermillion [1, c. 7] для визначення кількості м’якого нальоту та зубного каменю. – MGI (Modified Gingival Index), [2, c. 3] – ступінь запалення ясен. – КПВ/DMFT (Decayed – Missing – Filled Teeth) – кількість каріозних, втрачених і пломбованих зубів. Для візуалізації зубного нальоту використовували двоколірний індикатор, який дозволяв розрізняти старий (фіолетовий) та свіжий (рожевий) наліт. Збирали анамнестичні дані щодо стажу, інтенсивності та виду тютюнокористування, щоб співставити клінічні показники із тривалістю звички.