Proceedings of the International scientific and practical conference “Multidisciplinary approaches in science, technology and culture” (October 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Berlin, Germany, 2025. - 121 p.

75 Основні результати. 1. Курці сигарет. Ця група мала найвищий показник КПВ (до ≈ 13) – ознаку інтенсивного карієсогенного впливу. Типовими були глибокі пародонтальні кишені, рецесія ясен, численні пломби та відсутні зуби. Часто спостерігалися лейкоплакії щік, нікотиновий стоматит піднебіння і так званий “меланоз курця” – пігментація ясен. Темно‑коричневі смоли на зубах та дифузні запально‑деструктивні зміни пародонту є характерними ознаками довготривалого паління. (рис. 1) 2. Користувачі HNB. У цієї групи виявляли найбільше накопичення м’якого нальоту (DI‑S ≈ 3,05) і зубного каменю (CI‑S ≈ 2,90). Індекс КПВ був відносно меншим, а запальні явища обмежувалися поверхневим гінгівітом і гіперемією ясен. Візуально на зубах відкладення були безбарвними, проте індикатор показував значні ділянки старого нальоту, особливо в пришийкових і міжзубних зонах. (рис.1) 3. Споживачі snus. Найвищим був індекс MGI (≈ 3,60), що свідчило про виражене хронічне подразнення та запалення ясен у місці контакту з тютюновим пакетом. Зона аплікації snus характеризувалася локальною гіперемією, гіперкератозом чи виразками, реактивною гіперплазією ясен і можливою рецесією. Зуби залишалися відносно чистими та не пігментованими. Ці дані демонструють, що кожна форма тютюну спричиняє відмінний спектр стоматологічних змін. Курці сигарет мають виражену пігментацію та поширене ураження пародонту; HNB веде до масивного накопичення біоплівки без суттєвої пігментації; snus викликає локальні ураження ясен у зоні контакту. (рис. 1).