Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

100 – якщо гра почалась, а дітям важко розіграти окремий епізод, втручатися у гру із порадами або вказівками недоцільно, тому вихователь може вступити у гру в будь-якій ролі і звертатись до дітей, як до дієвих осіб [39]. О. Друзяк стверджує, що основою ефективного керівництва ігровою діяльністю є високий рівень володіння наступними професійними вміннями [21]: – спостереження за грою, її аналіз, оцінювання рівня розвитку ігрової діяльності; – проектування розвитку гри, планування прийомів, покликаних стимулювати його; – збагачення вражень вихованців з метою розвитку гри; допомога у виборі найяскравіших вражень, які можуть сприяти грі; – організація початку гри; спонукання до неї дітей; – проектування і передбачення розвитку конкретної гри; – використання непрямих методів керівництва грою, які активізують психічні процеси дитини, її досвід (проблемних ігрових ситуацій, запитань, порад, нагадування та ін.); – змінювання характеру і змісту спілкування з дітьми відповідно рівню розвитку ігрової діяльності старших дошкільників для створення сприятливих умов до переходу гри на вищий рівень; – включення у гру на головних або другорядних ролях, встановлювання ігрових стосунків з дітьми, навчання грі показом, поясненням; – вміння запропонувати у гру нову роль, ігрову ситуацію, ігрову дію; – регулювання взаємин, розв’язання конфліктів, які виникають у процесі гри, використання гри для створення доброзичливій атмосфери в групі, залучення до ігрової діяльності сором’язливих, невпевнених, малоактивних дітей; – обговорювання й оцінювання гри. Важливо вміти також зберегти протягом гри невимушену дитячу діяльність за будь-якого стилю і способу керівництва нею. Важливим є також