Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

99 але так, щоб не заважати дітям проявляти ініціативу і не перетворити гру на нудне навчання. Це допомагає поєднати навчання з творчістю і цікавим заняттям для дітей. Організуючі гру, треба забезпечити дитині безпечні і комфортні умови, у приміщенні повинно бути просторо, затишно, тихо. Для того, щоб дітям було цікаво грати, важливо створити належне предметно-ігрове середовище, в якому повинні бути ігрове обладнання, крупно габаритні ігрові модулі, атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор «Лікарня», «Школа», «Магазин», «Перукарня», «Ательє» та інших, а також предмети-замінники. У старшому дошкільному віці, крім спільних сюжетно-рольових ігор, у дітей починають з’являтися індивідуальні та навіть режисерські ігри з іграшками. У таких іграх дитина не грає певну роль, а керує взаємодією персонажів-іграшок. Іграшки стають центральними, але сюжет гри не прив’язаний до конкретного ігрового середовища, а діти самі обирають матеріали для гри відповідно до вигаданого сюжету. Для того, щоб допомогти дитині взяти певну роль, педагог може застосувати такі прийоми роботи: – спільні ігри педагога і дітей, в процесі яких дорослий демонструє емоційне ставлення до іграшки та показує ігрові дії з нею, дитина ж виконує ряд дій, притаманний певній ролі; – повторні спільні ігри, метою яких є ускладнення ігрових дій; – у процесі гри дорослий може узагальнити дії дитини («ти як лікар лікуєш ведмедика», «ти як мама годуєш ляльку»), по закінченню гри співвідносити їх з певною роллю («ти грав у лікаря», «ти грала у доньки- матері») [37]; – якщо при розподілі ролей декілька дітей хочуть взяти одну роль, вихователь може емоційно, із захопленням розповісти про особливості поведінки інших персонажів гри і таким чином зробити інші ролі привабливими для дітей;