Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

15 1. Вступ Сучасні технології повітряного моніторингу відіграють ключову роль у розв’язанні широкого спектра цивільних і промислових завдань — від екологічного нагляду до транспортної аналітики. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) дедалі частіше використовуються як основні платформи для аероспостереження завдяки своїй мобільності, економічності та здатності виконувати польоти на різних висотах. Попри значний прогрес, більшість операцій спостереження досі потребують участі людини, що обмежує ефективність обробки великих обсягів візуальних даних. Особливо складним залишається завдання точного розпізнавання об’єктів у реальному часі, з огляду на варіативність освітлення, ландшафту та перспективи зйомки. У таких умовах виникає потреба в автоматизованих системах, здатних до самостійного виявлення цілей на відеопотоці. Проблема ускладнюється специфікою даних, отриманих з камер БПЛА: широкий кут огляду, зміщення перспективи, поява фонових об’єктів і шумів, що знижують якість виявлення. Тому актуальним є створення системи, яка поєднує апаратну платформу БПЛА з інтелектуальним модулем комп’ютерного зору, оптимізованим для таких умов. У цій роботі розроблено експериментальний прототип системи аероспостереження з інтеграцією вдосконаленої архітектури YOLOv7. Запропоновані модифікації — використання динамічної змієподібної згортки (DSC) і функції втрат EIOU — спрямовані на підвищення точності локалізації об’єктів, швидкості збіжності та стійкості до змінних параметрів зйомки. 2. Апаратна складова системи аероспостереження Для реалізації автономної системи аероспостереження створено базову апаратну платформу безпілотного літального апарата (БПЛА), що поєднує високопродуктивні компоненти, стабільну передачу даних та енергоефективність.