Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

138 зростання соціальної напруги - питання рівного доступу до ресурсів, участі жінок у прийнятті рішень, захисту від насильства стають критично важливими. У дослідженні доводиться, що гендерна рівність - це не лише про права, а й про стійкість суспільства в умовах кризи, а жінки відіграють ключову роль у волонтерстві, медичній допомозі, соціальній підтримці, але часто залишаються поза стратегічними рішеннями. Війна загострила проблеми гендерного насильства, економічної вразливості жінок, дискримінації у сфері праці. Тому автори пропонують інтегрувати гендерний компонент у політику безпеки, оборони, соціального захисту. В роботі «Legal Support for Gender Equality in the Workplace: Ukraine‟s European Integration Progress» Лілія Паращук та Анастасія Карпун [2] проводять аналіз стану українського законодавства та його адаптації до європейських стандартів у сфері гендерної рівності на роботі. Авторки розглядають трудове право, антидискримінаційні норми, механізми захисту та контролю. У статті вказується, що Україна поступово гармонізує своє законодавство відповідно з директивами ЄС, зокрема щодо рівної оплати, недискримінації, декретної відпустки. Однак, проблеми залишаються і формальне дотримання норм не гарантує реального захисту, особливо в приватному секторі. Європейська інтеграція стимулює розвиток інституцій, але потребує активної участі громадянського суспільства. Авторки наголошують на важливості правової просвіти, моніторингу та створення незалежних механізмів контролю. Stewart R., Wright B та інш. в дослідженні «Gendered stereotypes and norms: A systematic review of interventions» [3] здійснено систематичних огляд дослідження інтервенцій, спрямованих на зміну жорстких гендерних стереотипів і норм. Автори розглядають різні форми втручання - участь у програмах, комунікаційні стратегії, законодавчі зміни - та виділяють спільні риси успішних підходів. Найефективнішими виявилися ті, що поєднують освіту з культурною трансформацією, участю громади, медіа та політичними ініціативами.