Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

35 На наше переконання, в даному випадку слід підтримати позицію О.С. Яворської, яка вважає, що хоча конструкція реального договору менш поширена, образно кажучи, більш громіздка, проте від неї не слід відмовлятися. Ті поодинокі випадки реальних конструкцій договорів є необхідними для балансу інтересів сторін договору, вирівнювання їхнього статусу. Інтереси більш «слабкої» сторони в договорі (ризикує більше, втрачає зараз більше, точно не знаючи, що здобуде) захищаються повніше з допомогою конструкції реального договору. Саме ця слабка сторона повинна остаточно вирішити: передає вона своє майно чи ні, а не законодавець повинен її до цього спонукати [11, с. 174]. З огляду на вищевказане в процесі рекодифікації ЦК України цілком доцільно було б надати сторонам договору позики право укладати такий договір як за реальною, так і за консесуальною конструкцією. Вважаємо, що саме такий підхід законодавця відповідав би найбільшою мірою такому тренду договірного регулювання приватноправових відносин як «розширення принципу свободи договору», що передбачений § 5.33 Концепції оновлення Цивільного кодексу України [12]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Центр международных и сравнительно-правовых исследований. Аналитическая справка «Договоры займа и кредитные договоры. Регулирование и судебная практика в Германии». 2018. 20 с. 2. BGB. Kommentar.de. URL. https://bgb.kommentar.de/Buch-2/Abschnitt- 8/Titel-3/Untertitel-1/Kapitel-1/Vertragstypische-Pflichten-beim- Darlehensvertrag/Definitionen (дата звернення: 10.10.2025). 3. Bürgerliches Gesetzbuch Bundesrepublik Deutschland. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/bgb/ (дата звернення: 10.10.2025).