Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

47 Критерії розподілу грунтувались на комплексному інтегральному індексі Burnout Total , що агрегує результати всіх трьох субшкал. При цьому субшкала особистих досягнень була інвертована таким чином, щоб вищі значення індексу відповідали більшому рівню вигорання. Статистична обробка даних включала: (1) описову статистику (середні значення, стандартне відхилення, медіану); (2) однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) для оцінки міжгрупових відмінностей показників MBI; (3) пост-hoc порівняння за тестом Tukey HSD з метою виявлення специфічних парних відмінностей між групами; (4) кореляційний аналіз Пірсона для визначення взаємозв'язків між компонентами вигорання. Результати дослідження: Аналіз показників MBI продемонстрував чіткий та послідовний градієнт вигорання між трьома виділеними групами. Група ЕГ-1 (вигорілі волонтери) показала найвищі середні бали за всіма компонентами синдрому вигорання, ЕГ-2 — проміжні значення, а ЕГ- 3 (контроль) — найнижчі показники, що відповідають психологічній нормі. Кількісно: інтегральний індекс Burnout Total у волонтерів групи ЕГ-1 в середньому перевищував показник групи ризику (ЕГ-2) більш ніж у 2 рази та майже у 3 рази — показник контрольної групи. Аналогічну закономірність виявлено для окремих субшкал. Так, середній рівень емоційного виснаження та деперсоналізації в ЕГ-1 був приблизно вдвічі вищим, ніж у ЕГ-2, тоді як найменші значення цих показників спостерігались у контрольній групі. Водночас середній бал редукції особистих досягнень (індикатор почуття професійної неуспішності) виявився найгіршим у ЕГ-1, помірно підвищеним у ЕГ-2 та мінімальним у групі ЕГ-3. Однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) підтвердив статистичну значущість міжгрупових відмінностей як за інтегральним індексом Burnout Total , так і за всіма трьома компонентами MBI з рівнем значущості p < 0,001. Пост-hoc порівняння методом Tukey HSD виявили, що різниця є достовірною між кожною послідовною парою груп: показники ЕГ-1 значимо перевищують