Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

50 робочих стресів волонтерської діяльності та, головне, на відсутність синдрому вигорання. Висновки: Проведене дослідження демонструє, що синдром емоційного вигорання у волонтерів є реальним, вимірюваним та валідно діагностованим психологічним феноменом, який розвивається послідовно та поступово. Виокремлення трьох груп волонтерів виправдане як із статистичної, так і з клініко-психологічної точки зору: градієнт кількісних показників підтвердив валідність критеріальної основи розподілу вибірки, а якісний аналіз психологічних профілів дозволив інтерпретувати ці групи як послідовні стадії розвитку вигорання — від повної відсутності ознак, через поступове згасання ентузіазму та мотивації, до повного виснаження й професійної кризи. Таким чином, отримані емпіричні дані поглиблюють наукове розуміння феномену вигорання у сфері волонтерства та категорично наголошують на невідкладній необхідності своєчасної профілактики та психологічної підтримки. Особам, що залучені до інтенсивної волонтерської діяльності, критично необхідна професійна психологічна допомога, навчання навичкам стресостійкості та емоційної саморегуляції, аби запобігти переходу від початкових, легких проявів вигорання до його тяжких і дезадаптивних стадій. Рекомендується впровадження комплексних програм з профілактики та подолання вигорання у волонтерських організаціях, які мають включати: регулярні психологічні тренінги з емоційної саморегуляції, техніки медитації та рівноваги в житті, програми з відновлення психологічних ресурсів, розвиток емоційної інтелектуальності та компетентності, покращення організаційного кліме та підтримки волонтерів. Очікується, що системне впровадження таких заходів сприятиме збереженню психологічного здоров'я та благополуччя волонтерів, підвищенню якості та ефективності їхньої діяльності та значному зниженню показників плинності кадрів та відтоку волонтерів. Отримані результати є науковим підґрунтям для подальших комплексних досліджень та розробки науково обґрунтованих, ефективних методів