Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

177 усвідомленого ставлення до власного добробуту. Природні локації, як-от ботанічний сад, байрачний ліс чи Діївський лісопарк, створюють простір для терапевтичної трансформації. Окрему роль відіграє рефлексія, що дозволяє учасникам осмислювати зміни, усвідомлювати свій досвід і закріплювати нові способи саморегуляції. Отримані результати узгоджуються з попередніми науковими даними щодо позитивного впливу природного середовища на психічне здоров’я. Програма занять, що поєднувала садівництво, медитації, прогулянки та рефлексії, виявилася ефективною для розвитку резильєнтності. Природні локації створювали умови для сенсорного відновлення, а практики усвідомленості активізували когнітивні процеси. Поєднання реальних і віртуальних форм дозволило забезпечити доступність програми. Висновки. Результати дослідження доводять, що систематичне залучення студентів до природотерапевтичних програм у період воєнного стресу: сприяє відновленню когнітивних функцій; знижує рівень тривожності та стресу; підвищує рівень резильєнтності; формує екологічну свідомість і відповідальність. Запропонована модель може бути інтегрована у систему підтримки студентів під час кризових періодів, доповнюючи освітні та психологічні інтервенції. Подальші дослідження доцільно спрямовувати на вивчення довготривалих ефектів природотерапії та її впливу на академічну успішність та соціальну адаптацію. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Бутчак С., Грижинець В., Мельник Н. Організація оздоровчих ретритів: зарубіжний та вітчизняний досвід Сучасні тренди розвитку сфери гостин.ності: адаптація до викликів сьогодення: Матеріали І Всеукр. студент. наук.-практ. конференції . Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024. С. 31–33.