Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

96 7. Сприяння взаємодопомозі – інклюзивна культура передбачає заохочення дітей до підтримки одне одного, що сприяє доброзичливості та співпраці. 8. Коректність у використанні термінів – мовленнєве середовище має бути інклюзивним, з використанням поважних формулювань, наприклад «дитина з особливими освітніми потребами», уникаючи стигматизуючих виразів. Це допомагає створити атмосферу поваги та рівності [3]. Отже, інклюзивна освіта в контексті реалізації Концепції Нової української школи є необхідною умовою для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та успішної соціалізації всіх дітей, зокрема тих, хто має особливі освітні потреби. Проте її впровадження стикається з комплексом бар’єрів – від фізичної недоступності та неадаптованих методів викладання до соціальних стереотипів та інституційних обмежень. Подолання цих викликів вимагає системних змін, що включають переосмислення освітньої культури, впровадження універсального дизайну, диференційованого навчання та формування інклюзивного середовища, заснованого на повазі, толерантності та індивідуальній підтримці. Лише комплексний підхід, який поєднує нормативно-правові, організаційні, педагогічні та соціально-психологічні аспекти, зможе забезпечити ефективну інклюзію – не як додаткову послугу, а як норму освітнього процесу, що сприяє розвитку кожної дитини та суспільства в цілому. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року». 2. Коган О. Інклюзивна освіта як стратегія подолання бар’єрів на шляху здобуття освіти. Освіта на Луганщині. 2021. № 4 (65). С. 28-30.