Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

95 По-друге, повага до культурного та релігійного розмаїття – ознайомлення з традиціями різних етнічних і релігійних груп, що сприяє взаєморозумінню та збагаченню освітнього процесу. По-третє, повага до кожної сім’ї – школа повинна демонструвати відкритість і рівне ставлення до всіх батьків, незалежно від їхніх расових, мовних, релігійних чи соціально-економічних характеристик. Не менш важливим є формування відчуття приналежності – кожна дитина має відчувати себе повноцінним учасником шкільного життя. Це можливо завдяки політиці безумовної підтримки, яка створює атмосферу психологічного комфорту та запобігає дискримінації. 1. Чутливість до емоційного стану учнів і педагогів, особливо в умовах війни, є критично важливою. Керівництво закладу має враховувати психологічні наслідки травм і втрат, адаптуючи навчальний процес до потреб дітей. 2. Індивідуалізація навчального змісту – навіть при спільній освітній програмі важливо адаптувати матеріал відповідно до індивідуальних потреб учнів, щоб максимально реалізувати їхній потенціал. 3. Недискримінаційне середовище - школа повинна бути безбар’єрною, доступною та безпечною, де організація простору враховує фізичні потреби всіх учнів. 4. Індивідуальна підтримка – впровадження моделей супроводу кожного учня сприяє ефективному навчанню та соціалізації, знижуючи ризик відставання. 5. Психологічний комфорт досягається через співпрацю, толерантність, індивідуальний підхід та нульову терпимість до булінгу чи дискримінації. 6. Розвиток відповідальності за навчання – формування мотивації, самостійності та відповідальності за власний прогрес є важливою умовою інклюзивного простору.