Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

156 заземлення допомагає зменшити фізіологічне збудження й повернути контроль над голосом та рухами [1, с. 257]. Якість емоційної саморегуляції значною мірою визначається підготовчим етапом. Чим чіткіше структурований матеріал, виділені ключові смисли, прописані вступ і завершення, тим менше оратор перевантажений «утримуванням у голові» хаотичного змісту, а отже, має більше ресурсу для відстеження власного стану та реакцій аудиторії. Продумування можливих складних моментів (незручні запитання, обмеження в часі, технічні збої) і заздалегідь обрані стратегії реагування зменшують ризик емоційного ступору в реальній ситуації [4, с. 83]. І. Бринза та В. Лозоватська підкреслюють, що ефективність емоційної саморегуляції варіює залежно від індивідуально-особистісних характеристик: базового рівня тривожності, самооцінки, соціальної сміливості, попереднього досвіду [2, с. 80]. Для людей із високою чутливістю до оцінки особливо важливою є підтримка з боку значущих осіб, конструктивний зворотний зв’язок і формування внутрішніх критеріїв успіху, а не залежність виключно від зовнішньої похвали [2, с. 81]. Це означає, що програми розвитку ораторської майстерності мають включати не лише техніку мовлення, а й цілеспрямовану психологічну роботу з установками та самооцінкою. Сучасні дослідження переконливо свідчать: успішний публічний виступ ґрунтується на поєднанні змістовної компетентності, технічних навичок і розвиненої емоційної саморегуляції. Оратор, який вміє усвідомлювати й регулювати власні переживання, здатний підтримувати з аудиторією атмосферу довіри, спокійно реагувати на непередбачувані стимули й зберігати ясність мислення навіть у стресових умовах. Тому формування навичок емоційної саморегуляції має розглядатися як невід’ємна складова професійної підготовки спікерів, педагогів, керівників та всіх фахівців, для яких публічна комунікація є важливою частиною діяльності.