Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

177 К. Маннінгер назвав ще одну причину прагнень до страждань, болі і навіть смерті – совість. «Вважається, що сила, з якою совість впливає на вчинки людини, ґрунтується на підсвідомих агресивних інстинктах і, замість того щоб поширювати на зовнішні об’єкти, перетворюється на внутрішнього невблаганного правителя і суддю. Страждання Его прямо пропорційні деструктивним тенденціям, що проявляються на зовнішньому рівні. Внутрішня активність інстинктивних потягів цілком співвідносна із зовнішніми проявами деструктивності. Щойно людина здійснює атаку на зовнішньому рівні, її совість або Супер-Его спрямовує удар такої ж інтенсивності всередину…» [7]. «Визначаючи механізми виникнення і розвитку селфхарм, науковці становили три можливі теорії, що можуть бути причиною невротичної екскоріації шкіри:  серотонінова – нестача в організмі гормону серотоніну, фізіологічна роль якого в головному мозку людини полягає в регуляції психоемоційних реакцій, призводить до посилення складнощів перенесення стресів. Може викликати агресивність, тривогу, неспокій, обсесивно-компульсивні розлади, а також зниження контролю циклів фізіологічного сну. Отже, у разі самоушкодження шляхом нанесення собі поранень відбувається активація дії серотоніну, що сприяє покращенню стану людини;  опіантна – у разі травмування організм виробляє природні знеболюючі речовини, що можуть викликати стан, схожий до відчуття ейфорії, тобто виникає відчуття патологічного підвищеного настрою без жодних причин для цього. У прагненні знову відчути подібне «задоволення» людина повторює свої дії;  кортизолова – інша назва гормону кортизолу – гормон стресу, адже надмірна концентрація його у крові підвищується під час стресу, тому невротична екскоріація активує його вироблення» [1]. З урахування різних теоретичних підходів можна стверджувати, що специфіка проявів і перебігу підліткового онтогенезу визначається конкретними соціальними умовами життя та розвитку особистості, в також в