Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

40 Багатонаціональні культурні зв’язки кримських татар також були посилені завдяки проведенню першого Всесвітнього конгресу кримських татар 19 травня 2009 року, який об’єднав представників діаспори з США, Канади та європейських країн. Конгрес відіграв важливу роль у відновленні гуманітарних контактів, популяризації кримськотатарської мови, культури й традицій, а також реалізації міжнародних культурних проєктів [1]. Незаконна окупація АР Крим у 2014 році, яку засуджує міжнародна спільнота, спричинила системні порушення прав людини й поставила під загрозу культурну спадщину кримськотатарського народу [3]. Частина кримськотатарських художників була змушена залишити півострів і продовжила творчу діяльність на материковій Україні. Водночас виставковий зал у Сімферополі, колись ключовий майданчик «Кримського будинку художника», нині перебуває під контролем окупаційної адміністрації і використовується для презентації робіт проросійських художників, що ускладнює діяльність українських митців, пов’язаних із КОНСХУ [2]. Таким чином, інституційні засади розвитку кримськотатарського образотворчого мистецтва пройшли складний шлях – від відродження після депортації до сучасної боротьби за збереження культурної ідентичності та інтеграцію в глобальний культурний простір. Попри виклики, кримськотатарське мистецтво продовжує розвиватися, утверджуючи себе як потужний складник українського та світового культурного надбання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Асоціація кримськотатарських художників. URL: https://surl.li/yjtsrd [дата звернення: 18.11.2025]. 2. Архів Софії Гладенької (далі – Архів авторки), ф.1. Кримськотатарське образотворче мистецтво, оп.1 Інтерв’ю із культурогинею кримськотатарського образотворчого мистецтва, спр. 1. Транскрипт. Лейла Таірова (03.12.2025).