Proceedings of the International scientific and practical conference “Science, Technology and Culture: Strategies for Sustainable Development” (December 15-17, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Krakow, Poland, 2025. – 120 p.

42 такі як Спілка Українців у Німеччині чи Європейський Конгрес Українців, отримали значне кадрове посилення та нові ресурси. Відбулася синхронізація зусиль між «старою» діаспорою, яка забезпечувала інституційну базу та налагоджені зв'язки з місцевими урядами, та «новою» діаспорою, яка привнесла актуальний культурний контент та високу цифрову грамотність. Сьогодні ця взаємодія часто має гібридний характер: поряд з офіційними структурами, швидко формуються ситуативні культурні хаби та волонтерські центри, що діють як самостійні осередки культурної та гуманітарної дипломатії. Ключовим досягненням української діаспори в країнах ЄС після 24 лютого 2022 р. стало створення нових горизонтальних зв'язків, які дозволили українській культурі вийти за межі діаспорних клубів. Митці, які прибули до ЄС, активно співпрацюють з місцевими театрами, галереями та університетами, внаслідок чого український культурний продукт почав органічно інтегруватися в європейський культурний простір, а не лише функціонувати як ізольована культура. Таким чином, діаспора ефективно трансформувала гуманітарну кризу на посилення культурної присутності, що є фундаментом для подальшої успішної культурної дипломатії. В діяльності української діаспори в ЄС можна виділити такі напрями: популяризація та адвокація культурної спадщини, просування здобутків сучасної української культури. Представники української діаспори сприяють деколонізація культурного простору та активно працюють над виведенням українських імен з російського або «радянського» контексту. Наприклад, з 2022 р. в Берліні, Лондоні та Нью-Йорку діють виставки присвячені Казимиру Малевичу, які акцентують увагу на постаті К. Малевича як українського митця, а не російського авангардиста. Проходять акції присвячені деколонізації постатей Сергія Прокоф’єва, Олександра Антипенка та інших як митців українського походження та світової значущості. Результати таких виставок вже є, наприклад, Музей Стеделік в Амстердамі визнав К. Малевича українським художником [2]. Помітними акціями у популяризації музичного мистецтва стали виконання опери С. Гулак-Артемовського «Запорожець за