Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

76 Після завершення російсько-української війни цілком ймовірнісними можуть стати і такі риси суспільної свідомості, як травматичність, розколотість, роздвоєнність, ностальгія за минулим, зменшення єдності, гуманізму й терпимості, суперечливості й конфліктності подальшого розвитку українського суспільства. Труднощі післявоєнної відбудови і напруга мають розподілятися рівномірно, щоб не було прірви між військовими та цивільними. Завдання полягає у зміні свідомості нашого суспільства, у так званій роботі над помилками. Необхідно беземоційно, спокійно й об'єктивно розібратися з поточною ситуацією та обставинами, розуміючи наслідки своїх дій, бо закладемо фундамент майбутнього нашого державного благополуччя. Все, що стосується старого світу, або помре, або зміниться. З погляду історичної ретроспективи те, що зараз відбувається з нашою країною, є логічним процесом, який традиційно має тривати десятиліттями. Але в конкретний історичний момент ми потребуємо прискорення трансформаційних змін. Оскільки можливість для прийняття політичних рішень є умовою їх ефективності, то український варіант використання цієї діалектичної категорії полягає в тому, щоб бачити у ймовірності цієї можливості ту глибинну дійсність, яка пронизує українську історію як закон її розвитку, і на цій основі побудувати ефективний варіант вірогідного руху можливостей. Це, у підсумку, і є методологію української політики, її фундаментальним потенціалом, в межах якого буде постійно, з наростаючою могутністю виникати та дійсність, яку покликана творити політична еліта. Ключовим є визначення й послідовне обстоювання національних інтересів, оскільки йдеться про життєвий шлях української нації, її істориче минуле та сподівання на майбутнє, ідентифікацію нею власного призначення у світових «просторах». Світ надто різнорідний та плюралістичний, щоби бути зорганізованим за єдиним шаблоном. Отже, можливість у політиці – це сукупність умов, що створюють потенціал для реалізації певних цілей, дійсність – реалізація цієї можливості