Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

7 дозволяє поєднати стабільність та експеримент, професіоналізацію та відкритість до нових форматів [2; 8]. Мистецький Арсенал демонструє ефективність мультимедійних та імерсивних виставкових форматів, які змінюють характер взаємодії з глядачем. Використання цифрових технологій, складних експозиційних сценаріїв та інтерактивних елементів формує багаторівневий досвід сприйняття, де відвідувач перестає бути пасивним спостерігачем і залучається до активного осмислення мистецького контенту. Окрему роль у діяльності Мистецького Арсеналу відіграють освітні та просвітницькі програми, які доповнюють виставкову діяльність та сприяють формуванню довготривалої взаємодії з аудиторією. Лекції, публічні дискусії, воркшопи та фестивальні формати створюють умови для інтерпретації сучасного мистецтва в ширшому соціокультурному контексті, що відповідає тенденціям демократизації культурних інституцій [2; 3]. Порівняльний аналіз цих кейсів дозволяє окреслити дві ключові моделі трансформації мистецького простору в Україні: децентралізовану модель креативного хабу та інституційну модель національного культурного центру. Обидві моделі, незважаючи на різні масштаби та організаційні принципи, демонструють спільну спрямованість на інтерактивність, міждисциплінарність та залучення аудиторії як активного учасника культурного процесу [1; 2]. Таким чином, інноваційні кейси трансформації мистецького простору в Україні засвідчують перехід від традиційної репрезентації мистецтва до створення культурних екосистем, здатних інтегрувати художні, соціальні та технологічні виміри. Ці процеси формують підґрунтя для подальшого розвитку мистецьких колективів та інституцій у контексті глобальних викликів і локальних потреб сучасного суспільства. Онлайн-проєкти та цифрові формати як відповідь на кризу. Кризові події останніх років – пандемія COVID-19 та повномасштабна війна – суттєво вплинули на функціонування мистецького сектору України, прискоривши процеси цифровізації та переосмислення форматів культурної діяльності.