Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interaction, Evolution and Progress‖ (December 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Copenhagen, Denmark, 2026. – 161 p.

144 Таблиця 4. Результати діагностики показників емоційного інтелекту за методикою методикою «Емпіричний індикатор емоційного інтелекту» Д. Люсіна в україномовній адаптації О. Верітової Шкала емоційного інтелекту Низький рівень % Середній рівень % Високий рівень % Міжособистісний емоційний інтелект 28,6 65,7 5,7 Внутрішньоособистісний емоційний інтелект 41,4 44,3 14,3 Розуміння емоцій 37,1 50,0 12,9 Управління емоціями 45,7 48,6 5,7 Загальний рівень емоційного інтелекту 27,1 62,9 10,0 Висновки. Отже, отримані результати свідчать про поширеність психосоматичних скарг і дистресу у вибірці. Виявлено, що найбільш виражені такі психосоматичні скарги: виснаження (51,4%) та біль у різних частинах тіла (54,3%) на високому рівні; дистрес (52,1%), тривожність (47,9%), соматизація (53,5%) на середньому рівні. В цілому для усіх респондентів характерний високий рівень соматизації (52,9%). З‘ясовано, що у більшості респондентів найбільш виражені такі шкали емоційного інтелекту: міжособистісний емоційний інтелект (65,7%), розуміння емоцій (50,0%), управління емоціями (48,6%) та управління емоціями (48,6%) (середній рівень). Загальний рівень емоційного інтелекту характерний для понад 62%. Також більшість осіб мають значні труднощі із управлінням своїми емоціями (81,7%), самомотивацією (54,9%) та розпізнаванням емоцій інших людей (53,5%). Інтегральний рівень емоційного інтелекту (62,0 %) – низький рівень. Перспективами подальших наукових досліджень є проведення кореляційного аналізу між показниками емоційного інтелекту та психосоматичними скаргами з метою виявлення того, які показники емоційного інтелекту пов‘язані з більш вираженими тілесними скаргами. Це