Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interaction, Evolution and Progress‖ (December 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Copenhagen, Denmark, 2026. – 161 p.

49 Таблиця 1 Сучасні визначення поняття інформаційного простору Науковці Сутність визначення [1] Сукупність понять та відносин між ними, які організовані в інформаційну систему, що описує діапазон можливих значень або смислів, які суб‘єкт може сприймати за даними правилами та обставинами [2]  Інформаційна конструкція, у якій репрезентації інформаційних об‘єктів розташовані в організованому просторі.  Розмаїття інформаційних просторів: файли з комп‘ютера, пошукові системи, веб-сайти, тощо [3] - Сукупність об‘єктів, що вступають в інформаційну взаємодію один з одним; самі технології, що забезпечують цю взаємодію. - Середовище, в якому змінюється зміст таких процесів, як взаємодія в процесі спільної діяльності, конкуренція (через зміну змісту й характеру конкурентної боротьби між суб‘єктами, що діють у ньому) [4] - Сукупність інформації, яка не обмежена джерелом, формою, процесом, семантикою або додатком. - Сукупність інформаційних ресурсів, створюваних суб‘єктами інформаційної сфери, засобів взаємодії таких суб‘єктів, їх інформаційних систем та необхідної інформаційної інфраструктури. - Фізична або Цифрова кімната, де артефакти, документи та інструменти розподіляються та організовуються для виконання роботи. [5] Людиноцентричний інформаційний простір – ідея і обчислювальне середовище; ідея когнітивного робочого простору – робочого столу для інтелектуальної діяльності, втіленого в якості комунікаційного середовища, яка активно підтримує координацію роботи на основі інформації [6] - Сукупність результатів семантичної діяльності людства; скоординована, багаторівнева структура, що акумулює результати комунікаційної діяльності суспільства, за допомогою конкретних компонентів системи інформації та зв‘язку. - Сфери в сучасному суспільному житті світу, в яких інформаційні комунікації відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття інформаційного простору зближується з поняттям інформаційного середовища [7] сукупність баз і банків даних, технологій їх ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб [8] Інформаційний простір держави – сукупність банків даних і баз даних, розташованих на території держави або за її межами (дипломатичні установи, наприклад); технологій їх супроводу та використання; інформаційних телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів, а також в правовому полі держави, дотримуючись її законів і інших інституціональних засад й забезпечують інформаційну взаємодію організацій та громадян цієї держави, а також задоволення їх інформаційних потреб