Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

232 аспектів у складних ситуаціях та переосмислення власної ролі як значущої та вагомої має стати пріоритетом у програмах профілактики вигорання. Методологічна значимість запропонованого підходу полягає в розумінні вигорання як синдрому, що супроводжується не просто дезадаптацією копінгу, а радше глобальним виснаженням когнітивних ресурсів, необхідних для обох типів копінг-стратегій. Це означає, що програми втручання мають працювати не тільки над розвитком адаптивних стратегій, але й над поновленням базових енергетичних ресурсів організму. Перспективи подальших досліджень включають проведення лонгітюдних досліджень для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між змінами в копінг-поведінці та розвитком кожного компоненту синдрому емоційного вигорання окремо. Цікавим напрямом є дослідження специфічної модеруючої ролі окремих копінг-стратегій у взаємозв'язку між стресовими факторами та компонентами вигорання, а також вивчення взаємодії копінг-поведінки з іншими протекторними факторами (резильєнтністю, соціальною підтримкою, організаційною культурою) у комплексній системі профілактики вигорання волонтерів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Maslach C., Jackson S. E. The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior . 1981. Vol. 2, no. 2. P. 99–113. 2. Garnefski N., Kraaij V., Spinhoven P. Negative life events, cognitive emotion regulation and emotional problems. Personality and Individual Differences . 2001. Vol. 30, no. 8. P. 1311–1327. 3. Castellano E., Muñoz-Navarro R., Toledo M. S., et al. Cognitive processes of emotional regulation, burnout and work engagement. Psicothema . 2019. Vol. 31, no. 1. P. 73–80.