Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

52 світогляду, а їх втілення привело до побудови тоталітарного суспільства та знищення мільйонів людей [1, с.6]. Під гаслами «Землю – селянам» та «Заводи – робітникам» розпочалося одержавлення підприємств та фізичне знищення цілих груп населення, так званих нетрудових: буржуазії, купецтва, старої інтелігенції, заможного селянства, власників майстерень, що користувалися найманою працею [2, с.69], а під гаслами «боротьби з голодом» 1921-1923 рр. який вони самі й організували, пограбували й церкву. Такі дії призвели до люмпенізації міського населення та перетворення його на жебраків економічно залежних від влади. Держава стане монополістом і встановлюватиме розмір заробітної плати, якої ледве буде вистачати для фізичного виживання людини, адже матеріально забезпечені люди – незалежні, що становлять загрозу тоталітарному режиму. У містах де відбувалася «пролетаризація» населення не існувало ніякої міської культури. Там зводилися бараки (розраховані на 80-120 осіб кожен), а влада вселяла уявлення про авангардну роль робітників, тим самим розвиваючи почуття ненависті до фахівців, майстрів, інженерів. Збільшення пролетаріату, основною ознакою якого була відсутність власності та абсолютна відданість проголошеним гаслам, дало можливість більшовицькому керівництву отримати абсолютну владу. Наголосимо, що й світобачення «відібрати й поділити» було близьким до психології люмпенізованих верств суспільства. Водночас масові виступи селянства, що проникли до червоної армії, блокували роботу державних господарських органів, промислових підприємств, транспорту [3, с.15], а також виступи прихильників української державності проти Москви викликали страх. Страх втратити награбоване (особисте життя більшовицьких вождів аж ніяк не можна назвати бідним), страх втратити владу. Саме тому, не менш важливою стала всеохоплююча комуністична ідеологія, що була направлена на знищення або підміну існуючих уявлень, понять, символів і традицій. Була також здійснена й підміна традиційного централізму асиметричним федералізмом. Більшовикам довелося відмовитися від своїх попередніх, дореволюційних настанов у національному питанні і перейти від