Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

54 «верхах» [4, с. 165]. Варто мати на увазі, що саме політика українізації, а також політичні амністії 1920-их років, вселили в багатьох представників української інтелігенції, віру в можливість «радянської України» й сприяли їхньому поверненню й співпраці з комуністами. На фоні знищення «старого» світосприйняття насаджувалася: класова ненависть до ворогів (зазвичай до тих, на кого вкаже партія), відданість комуністичним ідеям, віра в мудрість влади та культ вождя. Пояснення вбачаємо у тому, що для тоталітарної імперії немає нічого страшнішого за свободу. Їй потрібні лише ресурси завойованих країн та віддані раби. І вона добре уміє їх створювати шляхом організації геноциду та маніпуляцій зі свідомістю та ніколи не дотримується власних обіцянок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Костюк Є. Сучасна українська історіографія соціокультурних трансформацій у містах УСРР-УРСР упродовж 20-30-х рр. XX ст. / Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського Серія: Історичні науки Том 28 (67) № 2 2017. С. 6-12. 2. Трухманова С. Динаміка кількості та складу населення Поділля за родом занять у 20-х – початку 30-х років ХХ століття. // Етнічна історія народів Європи. Київ, 2001. Вип. 8. С. 65-70. 3. Орлинський А.Р. Бандитизм и борьба с ним // Армия и революция. 1921. №2. С. 15-21. 4. Верменич Ярослава «Радянізація» чи «націоналізація»: ще раз про сутність політики коренізації 1920 — початку 1930-х рр. // Український історичний журнал, 2022. - №3. С. 158-175. 5. Сегеда С.П. Форми інформаційний війн 1917-1921 рр.: протистояння національно-патріотичної та більшовицької військової преси в Україні. // Гілея. Науковий вісник. Вип.37, Київ, 2010. С. 88-95.