Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

118 менш важливим компонентом є своєчасне й радикальне хірургічне очищення уражених тканин, яке слід виконувати в перші 6 годин після госпіталізації з повторними санаціями кожні 12-24 години до досягнення клінічної стабілізації. Комплексний підхід, що поєднує хірургічну тактику, раціональну антибіотикотерапію та заходи інфекційного контролю, дозволяє знизити частоту тяжких інфекційних ускладнень, обмежити подальше формування антибіотикорезистентності та покращити клінічні результати лікування поранених у сучасних умовах збройного конфлікту. Висновок. 1. У глобальному вимірі мультирезистентні мікроорганізми залишаються однією з ключових загроз системам охорони здоров’я, причому провідну роль відіграють ентеробактерії, резистентні до цефалоспоринів ІІІ покоління (48,0%), а частка інфекцій, асоційованих із карбапенеморезистентними штамами, становить близько 17,0%. 2. Воєнні дії, що супроводжуються масовою госпіталізацією поранених та обмеженими можливостями інфекційного контролю, сприяють інтенсивному формуванню й циркуляції мультирезистентних та екстремально резистентних- патогенів у бойових та післябойових інфекціях, створюючи ризики їх транскордонного поширення до країн, залучених до лікування громадян України. 3. Динаміка поширення карбапенеморезистентних ізолятів відображає загальносвітову тенденцію зростання резистентності, яка в умовах збройного конфлікту прискорюється через інтенсивну антибіотикотерапію, багаторівневу медичну евакуацію та тривале стаціонарне лікування в різних країнах. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Mc Gann PT, Lebreton F, Jones BT et al. Six Extensively Drug-Resistant Bacteria in an Injured Soldier, Ukraine. Emerg Infect Dis. 2023;29(8):1692- 1695. doi: 10.3201/eid2908.230567.