Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

160 середньовічної освіти, де інтелектуальна діяльність тісно поєднувалася з духовною дисципліною. Період так званого «каролінзького відродження» у VIII–IX ст. позначився спробами інституціоналізувати освіту через створення шкіл при монастирях і єпископських кафедрах. Водночас освітня практика залишалася елітарною, а головним засобом трансляції знань для широких мас населення виступали проповіді, літургія та візуальні образи сакрального мистецтва. Це сприяло формуванню специфічної педагогіки страху, покаяння та морального контролю, де ключовими поняттями стали гріх, смерть і спасіння душі. З XI ст. важливу роль у розвитку педагогічної думки відіграє містицизм і схоластика. Містичні течії пропонували альтернативні шляхи пізнання через внутрішній духовний досвід, тоді як схоластика сформувала раціоналізований тип мислення, заснований на логіці, дискусії та систематизації знань. Праці Гуго Сен-Вікторського та Фоми Аквінського заклали підвалини університетської освіти, підвищили соціальний статус інтелектуальної діяльності та сприяли формуванню нової освітньої культури. Паралельно з церковною освітою існували стійкі національні та соціальні моделі виховання. Лицарське виховання формувало ідеал воїна, що поєднував фізичну підготовку, честь і служіння, тоді як ремісниче навчання в цехах забезпечувало практичну професійну підготовку. Жіноче виховання здебільшого обмежувалося моральними настановами та домашніми навичками, що відображало гендерну ієрархію середньовічного суспільства. Наприкінці Середньовіччя зростає критика схоластики, поширюються проторенесансні ідеї, що свідчить про кризу традиційної педагогічної парадигми та підготовку ґрунту для нових гуманістичних підходів. Водночас середньовічна педагогіка, попри свою релігійну зумовленість, відіграла ключову роль у збереженні інтелектуальної спадщини, формуванні освітніх інституцій та виробленні культурних механізмів передачі цінностей. Таким чином, педагогічна думка Середньовіччя постає як складне явище, сформоване на перетині релігійних, античних і національних традицій, що