Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

164 дофаміну, серотоніну та ендорфінів – нейромедіаторів, відповідальних за покращення настрою та зниження рівня тривожності [4]. Згідно з результатами аналітичного звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я, фізична активність школярів має бути не менше 60 хвилин на день, і включаючи як помірну, так і інтенсивну активність [5]. При цьому наголошується на необхідності інтеграції фізичної активності не на уроках, а й у позаурочній діяльності, включаючи активні перерви, шкільні заходи та ігри на свіжому повітрі. Також важливим є те, що фізична культура як дисципліна має потенціал впливати на формування навичок здорового способу життя, стійкості до стресу, розвитку командної роботи та соціалізації [6]. Таким чином, фізична активність – це доступний і ефективний ресурс для покращення ментального здоров’я учасників освітнього процесу, що вимагає системного підходу з боку педагогів і батьків. АНАЛІЗ МЕНТАЛЬНОГО СТАНУ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З метою вивчення впливу фізичної активності на ментальне здоров’я було проведено діагностичне анкетування серед здобувачів освіти нашого закладу. Анкетування мало на меті з’ясувати особливості емоційного стану, рівень залученості до фізичної активності, ставлення до уроків фізичної культури, а також відчуття впливу рухової активності на настрій. Завдання анкетування:  визначити частоту фізичної активності серед здобувачів освіти.  з’ясувати настрій до і після фізичних вправ.  виявити фактори, що позитивно впливають на психоемоційний стан.  визначити, чи усвідомлюють діти, що фізична активність може бути засобом психогігієни.