Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

59 формують майбутню податкову базу, стимулюють розвиток підприємництва та забезпечують стійкість бюджетних надходжень. Водночас результати дослідження засвідчують наявність суттєвого розриву між громадами з високим та низьким рівнем інвестиційної активності, що безпосередньо відображається на їх фінансовій спроможності та бюджетній стабільності. У громадах з низькою інвестиційною активністю бюджети залишаються вразливими до зовнішніх шоків і значною мірою залежать від міжбюджетних трансфертів. Відсутність нових інвестиційних проєктів призводить до стагнації місцевої економіки, обмежує зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та плати за землю, що у довгостроковій перспективі звужує можливості фінансування розвитку. Ключовими проблемами, ідентифікованими у дослідженні, є відсутність системного інвестиційного менеджменту на рівні органів місцевого самоврядування, брак підготовлених територій та функціональних земельних ділянок для розміщення інвестиційних проєктів, а також обмежена грантова й проєктна спроможність громад. Значною перешкодою виступає низька економічна привабливість деокупованих і прифронтових територій, що підвищує інвестиційні ризики та стримує приватних інвесторів. Окремо виявлено наявність системних бар’єрів фінансової спроможності територіальних громад. До них належать інституційні розриви, що проявляються у нестачі кваліфікованих команд та фрагментарності процесів управління інвестиційною діяльністю; недостатній рівень цифровізації, за якого облік активів і ресурсів здійснюється частково або вручну; висока залежність від міжбюджетних трансфертів у громадах із низькою економічною активністю; підвищена вразливість до воєнних, економічних, соціальних та інфраструктурних ризиків, які зменшують ресурсну базу; а також неефективне управління майновими й земельними активами, зокрема тіньове використання земельних ділянок, занижені орендні ставки та відсутність конкурентних аукціонних процедур (табл.3).