Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

118 певного типу особистості доби романтизму, утілення нового байронічного героя. Автор у поемі – творець, який аналізує і пояснює свій біль, тоді як Чайльд Гарольд – носій цього болю. Автор здатен піднести особисту драму до філософського рівня, осмислити її у світовому контексті. Чайльд Гарольд, натомість, емоційний, часто пасивний у своїй скорботі; він більше споглядає, а не діє. У перекладі П. Куліша автор – це людина, яка говорить від імені «ми» (автора і героя, а також усього свого покоління). У перекладі В. Богуславської автор більш емоційний та суб’єктивний. Фраза «Немає більше слів» звучить як особисте зітхання полегшення. Автор у перекладі В. Богуславської не просто завершує текст, він переживає «звук розлуки»; тут відчувається самотність творця, який полишає свого героя (пілігрима) і звертається до читацької авдиторії з проханням про пам'ять. До згадки про Чайльд Гарольда, про його біль, що відлунуює в сучасниках,закликає автор в оригінальному тексті поеми: «in your memories dwell» («у ваших спогадах живе»). Можна стверджувати, що в поемі присутній двоплановий ліричний суб’єкт: ліричний герой і автор, між якими триває певний діалог. Автор розповідає про ліричного героя у формі третьої особи, нерідко полемізує з ним, а також дає героєві власні оцінки, характеристики. Автор виступає спостерігачем і коментатором, який одночасно співчуває Чайльд Гарольдові й оцінює його з власної філософської позиції. Ось один із прикладів авторського коментаря щодо ліричного героя. Якщо у П. Куліша символи акцентують увагу на марності пройденого шляху ліричного героя (примарні образи, метеори), то у В. Богуславської – на нездоланності долі й смерті. Головна відмінність між автором і його героєм у поемі Дж. Г. Байрона полягає у ставленні до життя та боротьби: якщо Чайльд Гарольд перебуває у стані пасивної безнадії та розчарування, то автор обирає філософські рефлексії, а також активний протест і дію.