Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

119 Автор часто промовляє від власного імені, висловлюючи думки, що виходять за межі образу ліричного героя. Таким чином, автор і герой ніби ведуть внутрішній діалог, у якому розкривається нове бачення світу, свободи, духовної боротьби людини. Чайльд Гарольд і автор постають як різні грані однієї духовної особистості. Вони подібні у своєму світовідчутті, у прагненні до свободи й істини, у протесті проти фальшу світу. Проте між ними існує й принципова відмінність. Автор – творець, мислитель, філософ, тоді як Чайльд Гарольд – образ людини, що переживає, але ще не усвідомлює до кінця своїх почуттів та ідеалів. У перекладі П. Куліша герой – ніби звук, який поступово зникає в просторі історії. Чайльд Гарольд тут не суб'єкт, а відгомін авторських думок, який стає «минулим» разом із «чарівними снами». У перекладі В. Богуславської Чайльд Гарольд – це тема, що вже вичерпана й розтрачена. Образ автора ширше за ліричного героя. Тому у 3 і 4 піснях герой ніби відходить на задній план, а образ автора продовжує динамічно розвиватися, він стає глибшим і дедалі цікавішим. Образи погаслого світильника, відлуння (ехо) останнього слова є спільними для обох перекладів. Отже, поема «Паломництво Чайльд Гарольда» – це своєрідна сповідь, щоденник автора у постійному діалозі з ліричним героєм і собою. Складні стосунки автора і ліричного героя у творі Дж. Г. Байрона втілюють духовний досвід і долю всього покоління тієї доби. У поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Г. Байрон створив новий тип художнього образу - байронічного героя, у якому втілено духовний стан покоління початку ХІХ ст. Тема «світової скорботи» є основною у творі. Ця тема розкриває не лише індивідуальні переживання ліричного героя щодо невлаштованості особистого життя, але і його глибокий біль за долю світу й усього людства, де втрачені духовні цінності. «Світовою скорботою» переймається і автор поеми.