Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

135 складних подіях, тож вони шукають зрозумілі для них відповіді, частіше звертають увагу на емоційні й привабливі заяви політиків. У кризові періоди значна частина суспільства підтримує саме харизматичних лідерів, що пропонують емоційні та прості відповіді на складні питання. Певною мірою саме через розчарування наявним станом речей та привабливості ілюзії, що ситуацію легко вирішити й контролювати, якщо обрати «правильного» лідера, набуває значного поширення популізм. Популізм (від лат. populus – народ) є способом політичної комунікації та підходом до формування ідей, коли політики спеціально звертаються до потреб і настроїв «звичайних людей». Популісти часто підкреслюють, що виступають проти «еліти» або існуючих владних структур, які нібито діють у власних інтересах і не зважають на проблеми населення. Такі лідери чи рухи заявляють, що саме вони є справжніми представниками народу та захищають тих, хто почувається обмеженим або проігнорованим системою [1, с. 572]. Популізм можна знайти в різні історичні періоди й у різних державах. Щоб зрозуміти, чому популізм виникає і поширюється, важливо враховувати історичні умови його появи, особливості конкретних регіонів і ті соціальні чи економічні проблеми, які стають підґрунтям для підтримки популістичних рухів у різних державах. Цікаво, що популізм виникає в різних культурах і епохах, але завжди спирається на схожі механізми: протиставлення народу (звичайних громадян) та еліти, прості рішення для складних проблем, сильну харизматичну постать лідера. Вивчення історичних прикладів показує, наскільки гнучким може бути популізм і як по-різному він впливає на політичні системи. Криза є каталізатором для зростання популізму та збільшення популярності харизматичних лідерів. Невизначеність, страх і недовіра громадян до політичних інституцій створюють підґрунтя, на якому яскраві політичні постаті швидко здобувають популярність. Харизматичні лідери в умовах кризи часто отримують величезну підтримку, але їхні рішення зазвичай імпульсивні,