Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

19 У сучасних дослідженнях естрадне мистецтво окреслюється як синтетичне явище, у межах якого музика, слово, рух, візуальна образність і технологічні засоби функціонують у режимі цілісного сценічного організму. У дитячій естрадній виставі така синтетичність набуває особливої значущості, оскільки дитяче сприйняття тяжіє до цілісного, передусім емоційно-чуттєвого освоєння сценічної реальності. За таких умов музичний музичний матеріал виступає первинним комунікативним каналом взаємодії зі сценічною подією, забезпечуючи оперативний емоційний відгук, зацікавлення та співпереживання. Специфіка використання музики в дитячій естрадній виставі детермінується віковими психологічними характеристиками аудиторії: підвищеною рецептивністю до ритму, тембрового забарвлення, динамічних контрастів і мелодичної виразності. Відтак музичний матеріал має відповідати принципам доступності й структурної впорядкованості, поєднуючи зрозумілість із емоційною насиченістю. Концептуально важливим є дотримання балансу між відносною простотою музичної мови та художньою якістю: надмірна спрощеність редукує естетичну цінність, тоді як надмірна складність знижує рівень залученості та ускладнює утримання уваги дитячої аудиторії. Сучасна практика дитячих естрадних вистав демонструє тенденцію до використання різножанрових музичних форм – від оригінальних авторських композицій до адаптованих кавер-версій популярних мелодій, інтегрованих у сценічну дію. Зазначена стратегія корелює з інтертекстуальною природою естрадного мистецтва, що передбачає гру з упізнаваними музичними кодами та актуалізацію культурних асоціацій. Водночас у дитячій естрадній виставі запозичення потребують особливої селекції, оскільки музичний матеріал має узгоджуватися як із віковими параметрами рецепції, так і з художньою концепцією та етичними межами твору. «Відповідно до задуму режисера- постановника, музика в дитячому спектаклі може виконувати дві основні функції: 1) сюжетно-драматургічну (гнучко слідуючи за розвитком сценічної дії); 2) умовно-ілюстративну (узагальнену), націлену на відображення явищ та