Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

20 процесів позасценічного рівня» [2, с. 99]. Тут важливу роль відіграє професіоналізм режисера, адже саме він визначає музично-драматургічну логіку вистави й способи інтеграції музичного матеріалу в сценічну дію. У цьому контексті «режисер повинен вирішити ряд завдань: створення і характеристика образу, місця, часу, середовища, атмосфери та самої дії; зміна часу та місця дії; створення та збільшення сценічних та позасценічних подій; посилення емоційного звучання дії; матеріалізація думок та почуттів персонажів; акцентування ідей, подій, окремих моментів дії; темпоритм та композиційне рішення» [1, с. 70]. У сучасних умовах воєнного стану в дитячій естрадній виставі особливої ваги набуває розширений комплекс функцій музики, серед яких доцільно виокремити емоційно-регулятивну, структуроутворювальну, смислотворчу, комунікативну, а також терапевтично-ресурсну й ціннісно-ідентифікаційну. Емоційно-регулятивна функція забезпечує керовану динаміку переживань дитини (зниження тривожності, відновлення відчуття опори), тоді як терапевтично-ресурсна актуалізує потенціал музики як засобу психологічної підтримки: через повторювані інтонаційні формули, м’яку ритмічну пульсацію та «безпечні» звукові маркери створюється простір емоційного відновлення. Ціннісно-ідентифікаційна функція реалізується через інтонаційно-стильові акценти, які формують відчуття приналежності й культурної пам’яті, підтримуючи позитивні смисли спільності та надії. Водночас структуроутворювальна функція задає темпоритм і композиційну логіку вистави, смислотворча – акцентує драматургічні домінанти та еволюцію персонажів, а комунікативна – забезпечує безпосередній контакт із дитячою аудиторією, зокрема через інтонаційно зрозумілі сигнали, повтори та ритмічні «заклики» до співучасті. Сучасні «<...> естрадні вистави дозволяють формувати досвід соціальних навичок поведінки у дітей-глядачів завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність). Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення.