Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

24 продукту відповідно до підходів human-centered design і соціально відповідального проєктування [2]. Український дизайн активно інтегрує етнокультурну ідентичність як інноваційний ресурс, трансформуючи традиційні художні коди у сучасні дизайнерські рішення. Дослідження підтверджують, що звернення до орнаментальних мотивів, символіки та традиційних технік має характер творчої інтерпретації, яка формує унікальне «українське обличчя» дизайну [3, с. 60-61]. Такий підхід відповідає глобальним тенденціям поєднання ремісничих практик і цифрових технологій та створює підґрунтя для формування «нового ремесла» і розвитку локальних креативних виробництв [4, с. 19-24]. Цифрова трансформація істотно змінює структуру дизайнерської діяльності в Україні, охоплюючи етапи проєктування, виробництва та комунікації з аудиторією. Застосування параметричного моделювання, VR/AR, цифрового живопису та інструментів штучного інтелекту сприяє розширенню творчих можливостей дизайнерів і підвищує інноваційну результативність галузі [5]. Паралельно зростає роль цифрових платформ у презентації українського дизайну на міжнародних ринках, що формує нові моделі монетизації та інтеграції креативних індустрій у глобальний економічний простір. Водночас інноваційний розвиток українського дизайну стримується сукупністю деструктивних чинників, що мають системний характер. Фрагментарність нормативно-правового поля та його обмежена адаптованість до потреб креативних індустрій ускладнюють комерціалізацію дизайнерських розробок і залучення інвестицій [6; 7]. Недостатній рівень фінансування та обмежений доступ до венчурного капіталу зумовлюють низьку готовність дизайнерських студій до впровадження цифрових інновацій і масштабування проєктів, а дефіцит міждисциплінарних компетентностей проявляється у слабкій інтеграції дизайну з бізнесом, ІТ та маркетингом [8 с. 101-103]. У міжнародному контексті українські креативні підприємства стикаються з труднощами виходу на зовнішні ринки через слабку інституційну підтримку та