Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

25 недосконалі механізми захисту інтелектуальної власності [9]. Війна додатково посилює ці проблеми, знижуючи можливості довгострокових інвестицій у креативний сектор [10]. Наявність зазначених деструктивних чинників не означає відсутності реальних можливостей для їх подолання, оскільки саме усвідомлення цих проблем актуалізує потребу у формуванні цілісної інноваційної стратегії розвитку українського дизайну. Світовий досвід доводить, що інноваційна результативність галузі напряму залежить від рівня її цифрової зрілості, доступу до інституційної підтримки та наявності інноваційної інфраструктури. У цьому контексті фінансові та технологічні обмеження можуть бути трансформовані у стимули розвитку через запуск державних і міжнародних програм підтримки, грантових механізмів та створення регіональних дизайн- лабораторій, що забезпечують умови для прототипування, акселерації стартапів і масштабування дизайнерських рішень [11, с. 320-324]. Особливого значення набуває інтеграція стратегічних пріоритетів у сфері освіти та культурної політики як відповідь на виявлені деструктивні виклики. Дефіцит міждисциплінарних компетентностей може бути подоланий шляхом модернізації дизайн-освіти на засадах STEAM-підходу та human-centered design, що сприяє формуванню фахівців, здатних працювати на перетині мистецтва, технологій і бізнесу. Водночас інтеграція етнокультурної спадщини у цифрові дизайнерські практики виступає відповіддю на загрозу втрати культурної ідентичності в умовах глобалізації та створює основу для формування конкурентоспроможного українського дизайн-продукту на міжнародних ринках [12, с. 93-98]. Активна участь українських дизайнерів у міжнародних платформах, виставках і програмах підтримки відповідає рекомендаціям UNESCO та UNCTAD щодо розвитку креативної економіки як чинника сталого розвитку та післявоєнного відновлення [13, с. 15-18; 14, с. 27- 31]. Отже, інноваційний розвиток українського дизайну є багатовимірним процесом, що поєднує культурну ідентичність, цифрові технології та соціально-