Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

43 собі ознаки буржуазно-шовіністичного сепаратизму. На Україні довелося натрапити на оригінальну організацію буржуазної самооборони. Особливо дався взнаки Звенигородський повіт, де український шовіністичний націоналізм збудував собі фортецю у формі так званого Вільного козацтва. Ця організація не тільки не допустила нашої влади в повіт, а навпаки, сама перейшла до наступу, чим зробила чималу шкоду нашим військам. Я дуже шкодую, що мені не довелося зруйнувати це гніздо, втопити в крові тих, що посміли підняти руку на червону армію...‖[5, с. 54-55]. Це свідчення доказує про гарну військову підготовку та організаторські здібності отамана Гризла. Амбіційний і авторитарний Юрко Тютюнник негативно ставився до слави Семена Гризла. Про це.говорить сам Тютюнник у своїй автобіографії назвавши Гризла –―людиною з кримінальними нахилами‖[5, с. 56]. Саме Юрко Тютюнник стає організатором та скликає повітовий селянський з’їзд і з’їзд вільного козацтва на якому розглядається рішення про арешт Гризла. Вільне козацтво залишилося без кошового і почало швидко розпадатися. В цей час на Звенигородщині з’являється більшовицька влада під керівництвом Каца, який почав організовувати більшовицькі революційні комітети. Вільні козаки не могли змиритися з такою ситуацією і почали діяти без отамана. Під виглядом ярмаркового дня козаки в’їхали до Звенигородки, на базарі організувались у відділ, який несподівано атакував ворога, роззброївши загін червоного верховіття та арештувавши ―товариша предревкома Каца‖ Визволили вільні козаки з в’язниці і свого кошового – Семена Гризла ‖[1, с. 21]. В 1919 р. Семен Гризло воював на Волині у складі Північного фронту Армії УНР під командуванням отамана Оскілка, але взявши участь у перевороті проти С. Петлюри, який відбувся в ніч на 29 квітня 1919 року він змушений був тікати з армії. Гризло повертається на Звенигородщину та організовує партизанський загін, який розташувався неподалік Мокрої Калигірки. У 1919р. на територію Звенигородщини прийшла червона дивізія. Почалися екзекуції ―неблагонадійних‖, зокрема у містечку Мокра Калигірка окупанти розстріляли 17 українців і 5 євреїв, які шили повстанцям чоботи та одяг. Семен