Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

18 Рис. 3 Фагоцитоз латексних кульок: вплив препарату «Піофаг» на фагоцитарний бал моноцитів (A) та нейтрофілів (Б) периферичної крові людини. Показано log₂-трансформовані, нормалізовані значення фагоцитарного бала (% фагоцитуючих клітин × СІФ / 100). Дані наведено як медіану з міжквартильним розмахом, мін–макс (n = 10); ***P < 0,001. Фагоцитоз S. aureus . Кількість моноцитів і гранулоцитів, фагоцитуючих бактеріальні клітини, у зразках крові, оброблених ЛПС, значно варіювала, статистично достовірної відмінності від показника необроблених зразків ми не спостерігали (рис. 4). Це узгоджується з літературними даними стосовно значної варіативності і залежності від клітинного контексту впливу бактеріального ЛПС на фагоцитарну функцію [9]. Обробка крові поліфаговим препаратом не впливала на кількість фагоцитуючих моноцитів (рис. 4). На відміну від збільшеної кількості нейтрофілів з поглинутими латексними часточками після обробки поліфаговим препаратом, така обробка не впливала на кількість клітин з поглинутими термоінактивованими бактеріями (рис. 4Б). Ця відмінність може бути обумовлена особливостями механізмів ендоцитозу інертних латексних часточок і термоінактивованих стафілококів. Зв‘язування та ендоцитоз латексних частинок найчастіше відбувається за участю інтегринів,